15. Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
16. Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17. Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа - проти господи, падає.
18. Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
19. Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20. Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21. Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22. Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
23. Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24. Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.