6. і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7. У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8. І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9. і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10. У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11. І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12. Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13. Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14. Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15. І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16. Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17. І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18. Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19. Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20. Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21. Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22. Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.