18. Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19. Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20. Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21. Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22. Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23. І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24. глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25. І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26. Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27. Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28. Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29. Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30. Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Ерихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31. Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32. Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33. Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34. і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;