66. І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67. І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68. Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69. і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70. (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71. спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72. щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73. клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74. та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75. служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76. А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77. щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78. по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79. щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80. Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.