51. Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52. поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53. голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54. прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55. (як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56. Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57. Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58. І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59. І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60. І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61. І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62. Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63. І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64. Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65. І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66. І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.