30. І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31. І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32. Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33. і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34. Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35. І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36. І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37. Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38. Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39. Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40. і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41. І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42. і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43. І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44. Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45. І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46. І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47. і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48. що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49. бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.