Лука 1:20-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

20. І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.

21. І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.

22. Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.

23. І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.

24. Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:

25. Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.

26. Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,

27. до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.

28. І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.

29. Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.

30. І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.

31. І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.

Лука 1