17. І вмочить сьвященник пучку свою в кров і бризне сїм раз перед Господом, перед завісю.
18. І положить крові на роги жертівника всепалення, що коло входу в соборний намет.
19. А ввесь жир оддїлить од його та й воскурить на жертівнику.
20. І впорає бичка сього так, як порає бичка, що на жертву за гріх; так і мусить зробити з ним. І так зробить сьвященник покуту за них і проститься їм.
21. І винесе бичка геть із табору та й спалить його, як спалив первого бичка. Се жертва за гріх громади.
22. Коли согрішить князь і переступить ненарочно одну з усїх заповідей Господа, Бога свого, зробивши чого не годиться робити, та й провинить,
23. І виявиться йому гріх його, котрим согрішив, так мусить принести свою жертву, козла, самчика без скази.
24. І положить він руку свою на голову козла, та й заколе його там, де заколюють жертву всепалення перед Господом: се жертва за гріх.
25. І возьме сьвященник крові жертви за гріх пучкою своєю та й положить на роги жертівника всепалення, а кров його виллє до стояла жертівника.
26. А ввесь жир його воскурить на жертівнику, як жир жертви мирної. І так зробить сьвященник покуту за гріх його і проститься йому.
27. Коли ж хто з простого люду согрішить ненарочно та й переступить одну з заповідей Господнїх, вдїявши чого не повинен чинити, та й провинить,
28. І коли пізнає гріх свій, котрим согрішив, так нехай принесе жертву свою: козу без скази за гріх свій, що согрішив ним.
29. І положить руку свою на голову жертви за гріх, та й заколе жертву на місцї всепалення.
30. І возьме сьвященник її крові пучкою своєю та й положить на роги в жертівника всепалення, а всю кров виллє до стояла в жертівника.