20. А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, так неможна буде знов викупити його;
21. І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.
22. А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
23. Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
24. В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
25. А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.
26. Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
27. Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.
28. Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.
29. Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.
30. І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві.
31. Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.
32. А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палицею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;