18. А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.
19. Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.
20. А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, так неможна буде знов викупити його;
21. І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.
22. А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
23. Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
24. В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
25. А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.
26. Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
27. Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.