39. І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
40. Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
41. І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
42. Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
43. Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
44. Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
45. Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
46. І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
47. І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій з'убожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
48. Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
49. Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.