Левит 25:33-42 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

33. А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.

34. І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.

35. І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.

36. Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.

37. Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.

38. Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.

39. І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;

40. Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.

41. І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.

42. Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.

Левит 25