27. Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.
28. Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.
29. І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кінця року від часу продажі.
30. Цїлий рік можна йому викупити її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.
31. Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.
32. Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.
33. А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.
34. І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.
35. І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.
36. Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.
37. Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.
38. Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.
39. І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
40. Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.