11. Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;
12. Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.
13. В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.
14. А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.
15. Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.
16. Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.
17. Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.
18. І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.
19. І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.
20. І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,
21. Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;
22. І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.
23. А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.
24. Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.
25. Коли з'убожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.
26. А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,
27. Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.