10. І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11. І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12. І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13. І рече Господь Мойсейові:
14. Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15. До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16. А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17. І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18. А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19. І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21. Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22. Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23. І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.