Левит 22:6-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.

7. А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.

8. Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.

9. І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.

10. І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.

11. А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.

12. І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.

13. Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.

14. І коли хто ненароком з'ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.

15. І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.

16. І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.

Левит 22