20. Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
21. І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
22. Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
23. А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
24. І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
25. І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
26. І рече Господь до Мойсея, кажучи:
27. Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
28. Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
29. І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
30. Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
31. І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
32. І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
33. Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.