17. І рече Господь Мойсейові:
18. Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
19. То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
20. Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
21. І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
22. Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
23. А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
24. І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
25. І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
26. І рече Господь до Мойсея, кажучи:
27. Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
28. Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
29. І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
30. Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
31. І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
32. І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
33. Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.