1. І рече Господь Мойсейові по смерти двох синів Аронових, як померли наближившись перед Господа.
2. І рече Господь Мойсейові: Промов до Арона, брата твого, щоб не входив по всяк час у сьвятинї за завісу, перед віко, що на скринї, щоб не вмерти йому; в хмарі бо обявлятись буду над віком.
3. От з чим входити мусить Арон у сьвятиню: з бичком про жертву за гріх та з бараном про всепаленнє.
4. Сьвященний хитон льняний надївати мусить і спідня одежа льняна мусять бути на тїлї його, і поясом льняним підперізуватись мусить, і завивало льняне мусить навивати: се одїж сьвята; і скупає у водї тїло своє і вдягнеться.
5. А від громади синів Ізрайлевих візьме двох козлів на жертву за гріх, та одного барана на всепаленнє.
6. І принесе Арон бичка як жертву за гріх, що буде за него, та й спокутує за себе і за дім свій.
7. І візьме обох козлів і поставить їх перед Господом до входу в громадський намет.
8. І кине Арон жереб про обох козлів: один жереб про Господа, а один жереб на відпущеннє.
9. І приведе Арон козла, що на його випав жереб про Господа, і принесе його як жертву за гріх.
10. А козла, що на його впаде жереб на відпущеннє, поставить живого перед Господом, щоб спокутувати на йому та пустити його в степ.
11. І принесе Арон бичка, що на жертву за гріх, і що за него буде, і спокутує за себе і за дім свій, та й заколе бичка, що на жертву за гріх, і що буде за него.
12. І візьме він кадильницю повну жару з жертівника перед Господом і набере повні руки пахущого кадила, на дрібно стовченого, та й понесе за завісу.
13. І посипле кадило на жар перед Господом, щоб хмара з кадила вкрила віко, що на сьвідченню, щоб не вмерти йому.
14. І візьме крові з бичка, та й бризне з пальця свого на віко, спереду, на схід соньця; а перед віком бризне сїм раз кровю з пальця свого.