Левит 14:26-34 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

26. І зіллє сьвященник олїї на лїву руку свою;

27. Та й бризне сьвященник правим пальцем своїм олїї, що на лївій долонї його, сїм раз перед Господом.

28. З олїї ж, що зісталась на долонї його, положить сьвященник на пучку правого вуха в того, кого очищає, та на великий палець на правій руцї його, та на великий палець на правій нозї його, на місце крові жертви за провину.

29. Що ж останеться олїї на долонї сьвященника, виллє він тому, кого очищає, на голову, і спокутує сьвященник за його перед Господом.

30. І принесе той одну з горлиць або з голубенят, на що спроможеться,

31. По спромозї: одно як жертву за гріх, а друге на всепаленнє вкупі з хлїбною жертвою. І відбуде сьвященник покуту за того, кого очищає, перед Господом.

32. Се закон про того, хто хорий від прокази, хто очищаючись не спроможеться на те, що приписано.

33. І рече Господь Мойсейові:

34. Як прийдете в Канаан землю, що сам я надїлю вам у державу, і як нашлю болячки заразливі в будинки землї тої, що буде ваша.

Левит 14