Левит 13:32-40 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

32. І коли огляне сьвященник паршиву болячку семого дня, та й побачить, що не роскинуло пархи, і нема на них волосу жовтявого, і на погляд пархи не глибші від кожі,

33. То нехай обстрижеться; але пархів нехай не стриже; і сьвященник зачинить на сїм день удруге.

34. І огляне сьвященник пархи на семий день, та й побачить, що не розкинулись пархи по кожі, і на погляд не глибше вони кожі, так обявить людину чистою сьвященник; і випере вона одїж свою, та й буде чиста.

35. А коли після того, як очиститься, стане розкидати пархи по кожі,

36. І сьвященник огляне його, та й побачить, що пархи розкинулись по кожі, то не буде сьвященник шукати волосу жовтявого: нечиста се людина.

37. А коли, на його погляд, пархи остались на місцї, і волос чорний поріс по них, то вигоїлась людина з пархів; чиста вона, і чистою обявить її сьвященник.

38. Так само коли в чоловіка чи в жінки появляться на кожі тїла їх плїші, біляві плями,

39. І сьвященник огляне їх, та й побачить, що на кожі тїла їх бліді, біляві плями, то се лишай, що показався на кожі: се чиста людина.

40. А коли в кого повилазить волоссє, то лисоголовий він: він чистий.

Левит 13