45. І бив Абимелех на город увесь той день та й звоював його, і повбивав людей, що там були, саме ж місто зруйнував і засїяв сіллю.
46. Як же почули про се осадники замку Сихемського, кинулись вони в храмову твердиню Баалверита.
47. З'ясовано тодї Абимелехові, що всї осадники замчане Сихемські там укупі.
48. І пійшов Абимелех з усїм людом, що мав при собі, на Селмон-гору. Тут ухопив сокиру, нарубав галузя, підняв і закинув собі на плечі, і звелїв усїм військовим, що йшли за ним: Бачите, що я роблю, те й ви робіте!
49. Тодї й усї військові, чоловік за чоловіком, нарубали галузя й пійшли за Абимелехом, накидали його кругом вежі та й спалили вежу вогнем, так що всї замчане Сихемські погинули, до тисячи душ чоловіків і жіноцтва.
50. Тодї двинув Абимелех у Тебез, обложив Тебез і звоював його.
51. Посеред города ж та була утверджена башта. Туди повтїкали й чоловіки й жіноцтво й усї городяне, заперлись в їй та й повиходили на дах.
52. Абимелех метнувсь до башти, добувати її, й підійшов до дверей, щоб її підпалити.
53. Втім кинула одна жінка йому на голову відломок камення жорнового, та й проломила йому черепа.
54. Зараз кликнув він на чуру свого, що носив зброю за ним, і звелїв йому: Вийми з піхви меча твого та й завдай менї смерть, щоб не мовляли про мене: Баба вбила його! Пробив його тодї чура, й він умер.