42. На завтра ж уранцї вийшов люд у поле (до бою), і донесено про се Абимелехові.
43. Узяв тодї він свій військовий люд, подїлив його на три купи, заляг у полі залягом, і скоро побачив, що люд виходить із міста, двинув проти них та й побив їх.
44. Між тим як Абимелех і віддїл, що був при йому, зайняли становище перед міськими воротами, два другі віддїли напали на всїх, що були в полі, та й повбивали їх.
45. І бив Абимелех на город увесь той день та й звоював його, і повбивав людей, що там були, саме ж місто зруйнував і засїяв сіллю.
46. Як же почули про се осадники замку Сихемського, кинулись вони в храмову твердиню Баалверита.
47. З'ясовано тодї Абимелехові, що всї осадники замчане Сихемські там укупі.
48. І пійшов Абимелех з усїм людом, що мав при собі, на Селмон-гору. Тут ухопив сокиру, нарубав галузя, підняв і закинув собі на плечі, і звелїв усїм військовим, що йшли за ним: Бачите, що я роблю, те й ви робіте!
49. Тодї й усї військові, чоловік за чоловіком, нарубали галузя й пійшли за Абимелехом, накидали його кругом вежі та й спалили вежу вогнем, так що всї замчане Сихемські погинули, до тисячи душ чоловіків і жіноцтва.
50. Тодї двинув Абимелех у Тебез, обложив Тебез і звоював його.
51. Посеред города ж та була утверджена башта. Туди повтїкали й чоловіки й жіноцтво й усї городяне, заперлись в їй та й повиходили на дах.
52. Абимелех метнувсь до башти, добувати її, й підійшов до дверей, щоб її підпалити.
53. Втім кинула одна жінка йому на голову відломок камення жорнового, та й проломила йому черепа.
54. Зараз кликнув він на чуру свого, що носив зброю за ним, і звелїв йому: Вийми з піхви меча твого та й завдай менї смерть, щоб не мовляли про мене: Баба вбила його! Пробив його тодї чура, й він умер.
55. Побачивши же Ізрайлитяне, що Абимелех мертвий, розійшлись по своїх домівках.
56. Так відплатив Бог за злочин Абимелехові, що заподїяв батькові свойму, вбивши сїмдесять братів своїх.
57. Так попустив Бог, щоб і всї злочини Сихемцїв упали їм на голову, й постиг їх проклін Йотама Еробааленка.