15. І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
16. Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
17. Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
18. Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
19. Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
20. Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
21. Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
22. Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
23. Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
24. Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
25. Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
26. Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
27. В ноги їй упав - простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
28. Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
29. З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
30. Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин - шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.