1. Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
2. На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
3. Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
4. А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
5. Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетіїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
6. Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
7. І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
8. І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамиї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
9. І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, - Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
10. І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
11. І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
12. Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.