7. Всї ви, сини Ізрайлеві, тут, то ж розберіть все і постановіть, що чинити.
8. Піднявсь тодї ввесь люд як один чоловік, і промовив: Нїхто з нас нехай не йде додому, нїхто не вертайсь до господи своєї.
9. От же що ми зробимо з Гивою:
10. Возьмімо по десятку чоловіка з сотнї з усїх поколїнь Ізрайлевих, і по сотнї з тисячі, а по тисячі з десятьох тисячей; нехай наберуть харчі про людей, що пійдуть на Гиву Беняминову, покарати її за погане дїло, яке вдїяла вона в Ізраїлї.
11. І скупились усї поколїння Ізрайлеві проти того міста однодушно, як один чоловік.
12. І порозсилали поколїння Ізрайлеві по всьому поколїнню Беняминовому, сказати: Що се за погана річ між вами сталась?
13. Повидавайте ж ледачих людей з Гиви, щоб ми їх стратили й ледарство з Ізраїля викоренили. Беняминїї ж не схотїли уволити волю своїх земляків, синів Ізрайлевих.
14. І поскуплювались Беняминїї із инших городів у Гиву, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.