11. І рушили звідти з поколїння Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей.
12. В свойму походї отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї. Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів - за Каріят-Яримом.
13. Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної.
14. Тодї озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледїти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол? Зміркуйте ж оце, що маєте дїяти.
15. І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його.
16. А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми.
17. Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища. Сьвященник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка в'оруженими,
18. Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища. І питає їх сьвященник: Що ви коїте?
19. Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і сьвященником. Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути сьвященником в поколїнню і родї в Ізраїлї?
20. І призволив сьвященник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми.
21. І пійшли вони далїй, виправивши дїтей, скотину й дороге майно поперед себе.
22. Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівцї, та й погнались за Данїями.
23. І кликали вони за Данїями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба? чого так кричиш?