21. І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!
22. Рече тодї Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!
23. Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які є між вами, і прихилїте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!
24. І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!
25. І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.
26. І написав Йозуа сї слова в книзї закону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господнїй.
27. І промовив Йозуа до всього люду: Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.
28. Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.
29. По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,
30. І поховано його в займищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.