7. Царству його й миру його не буде гряниць; на Давидовім престолї й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Господа Саваота се вчинить.
8. Слово посилає Господь до Якова, й спевняєсь воно на Ізраїлї,
9. Щоб узнав (свою нерозвагу) ввесь народ - Ефраїм і осадники Самариї, що так згорда й надуто мовляють:
10. Опала цегла, - побудуємо з тесаного каменя, вирубано сикомору, - заступимо її кедриною.
11. І підніме Господь проти його ворогів Резинових, і узброіть неприятелїв його:
12. Сирийцїв од сходу, Филистіїв з заходу, й будуть вони Ізраїля повним ротом жерти. Та й ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.
13. Та народ таки не обертаєсь до караючого його, й до Господа Саваота не прибігає.