Iсая 8:11-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. Бо ось що говорив менї Господь, поклавши на мене руку, й вкладаючи менї на серце, не ходити дорогою сього народу, - і промовив:

12. Не говоріть: "Змова"! бо народ сей все змовою вважає; не бійтесь того, чого він боїться, й не лякайтесь.

13. Бога сил небесних - його, як сьвятого, шануйте; його одного вам боятись, перед ним вам дрожати!

14. Він один ваше осьвященнє, та він камінь спотикнення та скеля згіршення обом домам Ізраїля; він сїть і западня осадникам Ерусалиму.

15. І багацько таких буде, що спіткнуться, впадуть - розібються, і запутаються в сїтї й будуть зловлені.

16. Завяжи ж се сьвідченнє, й запечатай обяв при учениках моїх.

17. От і надїюсь я на Господа, хоч він і закрив лице своє від дому Яковового, і я вповаю на його.

Iсая 8