1. Так говорить Господь до помазанника свого Кира: Я піддержувати му тебе за праву твою руку, щоб покорити тобі народи, й познімаю пояси з чересел у царів, щоб повідчинялись перед тобою брами й ворота не зачинялись.
2. Я пійду поперед тебе й вирівняю гори, поторощу мідяні двері й поломлю засови залїзні;
3. Пооддаю тобі поховані в темнотї скарби й скриті багацтва, щоб ти взнав, що я Господь, которий назвав тебе по імени, - що я Бог Ізраїля.
4. Задля слуги мого Якова й вибраного мого Ізраїля назвав я тебе по імени, пошановав тебе, дарма що ти мене не знаєш.
5. Я - Господь, і нема иншого; нема Бога крім мене; я підперезав тебе, хоч ти мене ще й не знаєш,
6. Щоб дознались од восходу аж до заходу сонця, що нема понад мене, що я - Господь і нема иншого.
7. Я роблю й сьвітло й темряву, посилаю долю й недолю; я, Господь, усе це роблю.
8. Кропіте, небеса з гори, й хмари нехай вилиють правду; нехай відчиниться земля й видасть спасителя, й нехай виросте разом правда! Я, Господь, творю се.
9. Горе тому, хто перечиться з творцем своїм, - черепок із черепків земних! Чи то ж глина скаже гончареві: Що ти се робиш? твоя робота, наче без рук (зроблена).
10. Горе тому, хто отцеві каже: На що сплодив єси? або матері: На що ти вродила?