9. Нехай зберуться всї народи разом, зійдуться всї племена докупи. Хто ж ізміж них проповів се наперед? нехай скажуть, що було од початку; нехай поставлять сьвідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши, можно сказати: Се правда!
10. А мої сьвідки, - говорить Господь - ви й слуга мій, що я його вибрав, щоб ви знали й вірили менї та й зрозуміли, що се - я: передо мною не було Бога, та й опісля не буде.
11. Я, я - Господь, та й нема спасителя крім мене.
12. Я прорік та й спас, так як заповів; а иншого не було в вас, проте ви сьвідки у мене, що я - Бог, говорить Господь.
13. Із віку й віку я - той самий, і нїхто не врятує од руки моєї; я вчиню, а хто те переіначить?
14. Так говорить Господь, ваш відкупитель, Сьвятий Ізраїля: Задля вас я, наче б уже післав у Вавилон, та покрушив всї засови, й Халдеїв, що так своїми кораблями величались.
15. Я бо - Господь, Сьвятий ваш, творець Ізраїля, царь ваш.
16. Так говорить Господь, той, що відкрив дорогу в морі, в глибинах водних - стежку,
17. Той, що вивів колесницї й конї; військо й силу; а вони всї разом лягли, щоб уже не встали; потахли, наче каганець, - погасли.
18. Та ви про минуле не згадуєте, про давне не думаєте.
19. Проте я вчиню щось нове; воно, наче б уже сталось; чи вже ж ви й сього не схочете знати? Я пробю дорогу в пустинї, на степах пролию ріки.
20. Буде мене вихваляти зьвіррє степове, шакалі та струсї, за те дам воду в пустинї, - ріки в степі сухому, щоб поїти (новий) вибраний нарід мій.