15. Я бо - Господь, Сьвятий ваш, творець Ізраїля, царь ваш.
16. Так говорить Господь, той, що відкрив дорогу в морі, в глибинах водних - стежку,
17. Той, що вивів колесницї й конї; військо й силу; а вони всї разом лягли, щоб уже не встали; потахли, наче каганець, - погасли.
18. Та ви про минуле не згадуєте, про давне не думаєте.
19. Проте я вчиню щось нове; воно, наче б уже сталось; чи вже ж ви й сього не схочете знати? Я пробю дорогу в пустинї, на степах пролию ріки.
20. Буде мене вихваляти зьвіррє степове, шакалі та струсї, за те дам воду в пустинї, - ріки в степі сухому, щоб поїти (новий) вибраний нарід мій.
21. Нарід сей виобразую я для себе; він мене прославить.
22. Ти бо, Якове, не призивав мене; ти, Ізраїлю, не пильнував моєї хвали.
23. Ти (наче б і) не приносив менї ягнят твоїх у всепаленнє, і жертвами твоїми не віддавав менї шани. Та я й не допевнявсь у тебе хлїбових приносів і не силував кадилом кадити.
24. Ти (наче б) не куповав за гроші пахощів про мене, не засичовав мене жиром жертівним; нї, ти гріхами твоїми причиняв труду менї, та проступками твоїми обтяжував мене.
25. Я, я сам (з ласки) затираю проступки твої задля себе самого, та не памятаю гріхів твоїх.