1. Ось, слуга мій, що я за руку держу його; вибраний мій, що його вподобала собі душа моя. Я положив духа мого на него; він звістить народам суд справедливий.
2. Не крикне він; не піднесе голосу, гнївний; не дасть почути його на улицях.
3. Тростинки приломленої не доламле, й льону, що куритись почав, не погасить; по правдї він буде суд судити.
4. Не ослабне, не втомиться, аж покіль твердо суд свій і правду поставить на сьвітї; на ймя ж і науку його вповати муть острови.