Iсая 42:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Ось, слуга мій, що я за руку держу його; вибраний мій, що його вподобала собі душа моя. Я положив духа мого на него; він звістить народам суд справедливий.

2. Не крикне він; не піднесе голосу, гнївний; не дасть почути його на улицях.

3. Тростинки приломленої не доламле, й льону, що куритись почав, не погасить; по правдї він буде суд судити.

4. Не ослабне, не втомиться, аж покіль твердо суд свій і правду поставить на сьвітї; на ймя ж і науку його вповати муть острови.

5. Ось так говорить Господь, що создав небеса й напяв їх; що розпросторив землю з усїм, що вона родить, та що дає диханнє людям на нїй і дух ходячим по нїй:

6. Я, Господь, покликав тебе на правду, й буду держати тебе за руку, й берегти тебе, й поставлю тебе у завіт народам, за сьвітло невірним;

7. Щоб очі слїпим одчиняти; щоб виводити вязнїв із вязницї, а сидячих у темряві - з темницї.

8. Я Господь; се імя моє, і не поступлюся славою моєю кому иншому, величчю моєю - бовванам.

9. Давно обіцяне вже спевнилось, а що буде, я возвіщу; нїм воно станесь, я звіщу вам.

10. Сьпівайте ж Господу нову пісню, оддавайте хвалу йому від конця до конця сьвіту; плаваючі по морі і все, чим воно повне - острови й ті, що живуть на них.

Iсая 42