Iсая 22:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Пророче слово про Видивну долину: Що се тобі лучилося, що ввесь люд твій повиходив на дахи?

2. Місто повне крику, зворушене - місто, давно таке веселе! Ой, бо повбивані твої - не мечем побиті, та й не в битві лягли;

3. Всї гетьмани твої повтїкали разом, та їх спіймано, кріпко повязано; всї, хто знайшовся в тебе, повязані разом, хоч як далеко були повтїкали.

4. Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу! Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу.

5. Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь.

6. Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав.

7. І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт,

8. І здирають покривало з Юдеї; а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій.

9. Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу;

10. І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити;

Iсая 22