24. Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
25. За малий час, за дуже малий - промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
26. І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
27. І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його - з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
28. Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
29. Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
30. Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
31. Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
32. Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
33. Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі - на землю повалені,
34. Густий гай він сокирою витне, Всемогучий повалить Ливана.