18. І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він - умираючим чахотником;
19. А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
20. І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
21. Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.
22. Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
23. І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
24. Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
25. За малий час, за дуже малий - промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.