Iсая 10:17-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.

18. І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він - умираючим чахотником;

19. А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.

20. І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.

21. Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.

22. Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.

23. І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.

Iсая 10