3. Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4. Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5. щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6. А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7. Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8. Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9. Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10. Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11. Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12. Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13. Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14. І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15. Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.