Галатяни 2:7-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:

8. (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)

9. і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;

10. тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.

11. Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.

12. Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.

13. Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.

14. Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?

Галатяни 2