10. Зрадїв же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.
11. Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.
12. Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.
13. Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.
14. Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.
15. Знаєте ж і ви, Филипяне, що в починї благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.
16. Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб.
17. Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуєть ся на користь вашу.
18. Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.
19. Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.
20. Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.
21. Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною.
22. Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому.
23. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.