Филип'яни 4:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі.

2. Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.

3. Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзї життя.

4. Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.

5. Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.

6. Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

7. І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

8. На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (є в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

9. Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чинїть, то Бог миру буде з вами.

Филип'яни 4