Филип'яни 2:10-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

10. щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

11. і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

12. Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.

13. Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

14. Усе робіть без нарекання і розбирання,

15. щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,

16. держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.

17. Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

18. Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

19. Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.

20. Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.

21. Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

22. Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.

23. Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.

24. Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.

25. Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.

26. Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.

Филип'яни 2