Филип'яни 2:1-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,

2. то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.

3. Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

4. Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.

5. Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

6. котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

7. тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

8. і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.

9. Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

10. щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

11. і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

12. Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.

13. Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

14. Усе робіть без нарекання і розбирання,

15. щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,

16. держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.

17. Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

18. Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

Филип'яни 2