5. за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досї,
6. впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре дїло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.
7. Яко ж праведно єсть менї се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в оборонї і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.
8. Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.
9. І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й більш достаткувала у розумі і у всякому чуттї,
10. щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,
11. сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12. Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,
13. так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),
14. і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.
15. Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.
16. Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,
17. а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.
18. Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правдї, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.