14. і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.
15. Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.
16. Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,
17. а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.
18. Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правдї, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.
19. Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,
20. по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життєм, чи то смертю.
21. Бо життє менї Христос, а смерть надбаннє.
22. Коли ж жити менї тїлом, се менї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.
23. Тїсно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тїлом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.
24. А щоб пробувати в тїлї, се нужнїщ ради вас.
25. І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,
26. щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.
27. Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,
28. і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знак погибелї, а вам спасення, і воно від Бога.