Филимон 1:6-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. щоб спільність віри твоєї була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.

7. Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих дізнали одради через тебе, брате.

8. Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,

9. та ради любови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;

10. благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,

11. колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,

12. ти ж його, чи то серце моє, прийми.

Филимон 1