15. Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його,
16. вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тїлу, і в Господї.
17. Коли ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
18. Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.
19. Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.
20. Так, брате, нехай маю потїху з тебе в Господї; звесели серце моє в Господї.
21. Надїявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, нїж говорю, зробиш.
22. Разом же наготов менї і господу; надїюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
23. Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї, Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.
24. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.