12. І взнаєш, що я, Господь, чув усю злораду твою, яку ти виповідала про гори Ізрайлеві, приговорюючи: Пустинею лежать вони; нам оддано їх на пожир!
13. І давали ви язику волю проти мене, уймали словами без міри честї моїй; я чув усе те.
14. Так говорить Господь Бог: На радість усїй землї вчиню тебе пустинею:
15. Як ти втїшалась, коли пай дому Ізрайлевого запустїв, так я зроблю й з тобою: пустинею станеш ти, горо Сеїр, та й уся Ідумея, і зрозуміють, що я - Господь.